Автономна каналізація

Для людей, які живуть у міських квартирах, і звикли до певного рівня комфорту, виїзд на дачу, а тим більше переїзд у заміський будинок, означає відмову від звичного життя. Якщо з електрикою проблем немає, з водопостачанням питання вирішувані, то відсутність за містом централізованої каналізації змушує серйозно замислитися. Вибір невеликий: вигребна яма, септик на основі ферментних бактерій і септичні станції анаеробного типу.

[ad#Banner]Для автономної каналізації септик найбільш прийнятне рішення. Якщо враховувати, що в середньому 1 людина за день виробляє приблизно 250 л стічних вод (включаючи ванну, умивальники, миття посуду та інше), то сім’я з чотирьох людей за добу скине 1 кубометр стоків. Вигребна яма в такому режимі буде наповнюватися за тиждень, а це виклик асенізаторам і запах на ділянці. А якщо каналізація автономний септик, то відразу вирішується проблема з запахом.
Септик на основі ферментних бактерій простий у встановленні та введенні в експлуатацію. Деякі баки з’єднуються переливними трубами, запускаються бактерії і через деякий час на виході виходить більш-менш очищена вода, яку можна використовувати для поливу, але в основному її потрібно відводити в дренаж. Недоліки такої автономної каналізації – також необхідність користуватися послугами асенізаційної служби, хоч і значно рідше, регулярне застосування ферментних бактерій та необхідність утеплення ємностей, де відбувається бродіння стічних вод.
З каналізацією автономним септиком анаеробного типу проблем ще менше. Вода, отримана на виході станції, за твердженнями виробників очищена на 98%, але в побутових цілях її використовувати не можна. Виклик асенізаторам зовсім не потрібен – обслуговувати станцію можна самостійно без застосування спеціальної техніки. Достатньо два рази на рік – навесні та восени – откачувати з відстійника стабілізований іл, який успішно можна застосовувати на городі як комплексне органічне добриво.

Установка септика нескладна, хоча на важких грунтах з високим рівнем ґрунтових вод можуть виникнути проблеми з фіксацією станції. В цьому випадку короб станції опускають у приготовлену яму і рівномірно заповнюють водою, щоб він рівно опустився на дно, а після цього яму засипають піском. Загальний недолік каналізацій автономних септиків – чутливість до антибактеріальних препаратів та речовин. Наприклад, звичайна пліснява, що іноді з’являється на продуктах, убиває ферментні та анаеробні бактерії, і септик виходить зі строю на деякий час.

Ремонт власними руками