Зонування загальних кімнат

Зонування кімнат невеликої площі (до 17—18 м2) зазвичай здійснюється відповідною для кожної зони групуванням меблів, використанням низьких розділюючих меблів або шляхом різного кольорового рішення функціональних зон. У останньому випадку кожна з зон має своє кольорове рішення, що поєднується з кольоровим рішенням сусідніх зон за принципом нюансової або контрастної гармонії.

Наприклад, в зоні відпочинку меблі мають червону оббивку, в розташованій поблизу зоні сну переважають сірі тони покривала і прикроватного килима, а в їдальній зоні використовується синя скатерть і крісла з синьою оббивкою. Єдиним для всіх трьох зон є світлий золотистий колір натуральної деревини. Прийнятим контрастним кольоровим рішенням досягнуто чіткого виділення функціональних зон при гармонійності просторової композиції кімнати в цілому.

Зонувати малі кімнати за допомогою таких об’ємних елементів, як екрани, штори, розсувні перегородки та ін., не рекомендується, оскільки вони посилюватимуть відчуття тісноти приміщення.

За пропорціями кімнати можуть бути глибокими, витягнутими в довжину і квадратними. Вікна та двері можуть як на довгих, так і на коротких стінах приміщення.

Зони в невеликих глибоких кімнатах з вікном по короткій стороні розташовуються послідовно від входу до вікна. Щоб уникнути затемнення зон, що знаходяться в глибині кімнати, їх взаємне розділення здійснюється за допомогою групування меблів, застосування низьких і відповідно розміщених меблів, певним кольоровим рішенням кожної зони, килимом, покладеним на підлогу, місцевим освітленням зон.

Щоб візуально виправити малоприємні пропорції глибоких вузьких кімнат, їх простір розділяють у одному-двох місцях на обособлені об’єми декоративними решітками, прозорими стелажами або екранами висотою від підлоги до стелі.